- підлеглий
- (по службі) dependent, (по службі тощо) (прикм.) inferior, (по службі) (прикм.) junior, (ім.) secondary, servient, subject, subordinate, subservient
Українсько-англійський юридичний словник.
підлеглий
Look at other dictionaries:
відлеглий — а, е, рідко. Те саме, що віддалений 2) … Український тлумачний словник
непідлеглий — а, е. Який не залежить від кого , чого небудь, не підпорядковується комусь, чомусь … Український тлумачний словник
підлеглий — а, е. 1) Який перебуває в залежності від кого , чого небудь, підпорядкований комусь, чомусь. 2) у знач. ім. підле/глий, лого, ч.; підле/гла, лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого небудь або в адміністративній залежності від когось. 3)… … Український тлумачний словник
відлеглий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
непідлеглий — прикметник … Орфографічний словник української мови
підлеглий — 1 прикметник підпорядкований підлеглий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
субалтерн — Субалтерн: підвладний, підлеглий [VI] підлеглий [21] … Толковый украинский словарь
відлегло — Присл. до відлеглий … Український тлумачний словник
дикастерія — ї, ж. 1) Старогрецький суд присяжних. 2) Підлеглий єпископові духовний суд … Український тлумачний словник
надприродний — а, е. 1) Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2) Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого небудь; незвичайний … Український тлумачний словник
непідлеглість — лості, ж. Абстр. ім. до непідлеглий … Український тлумачний словник
